(Myre Lukavyy / Мире лукавий)
Chant baroque, Ukraine. Par Stefan Yavorskyy (1658-1722).
Les paroles sont données en translittération francophone.
1. Myre loukavý - skorb'my ispolnenný!
Kol'_ ty netverný - kol' nesoverchenný!
|: Kol'_ sout' ne blahi - tvo_ï zdi outyikhy,
Kol'_ sout' platchevni - radosti i smikhy,
Rado_sti i smikhy. :|
2. Kol' nespokoyni - tvo_ï tchest' bohatstvo,
Vitr, dym nitch'to_ jê - v'se nepostoyan_stvo.
|: Tsvi[te]tout' v'iédyn tchas, - v'drouhý ouviadayout',
D'ne_s', na prestoli, - zavtra nizpadayout',
Za_vtra nizpadayout'. :|
3. H'di iést' hordiaysia, - David vopiyachê,
Se mymo idokh, - oujê toy ne biachê,
|: Mni_t'sia nam sladki - tvo_ï zdi zabavy,
Slast'm(y i)znourenni - sout' nachiyï n'ravy,
Sout' na_chiyï n'ravy. :|
4. Pokhoti smyslou, - z'rity prepiats'tvouyout',
Horkoié sladkym, - byty pokazouyout',
|: (V')Vysokykh souch'tchi - v'siak v'myri hordytsia,
M'niat jê bohati - chto smert' ïkh boïtsia,
Chto smert'_ ïkh boïtsia. :|
5. Chto nam v' bohat'stvi - ashhê smert' tsars'tvouié,
In sobyraié - drouhý naslids'tvouié,
|: Chto_ nam za pol'za - ot tchesti byvaié,
Iéh_da smert' ran'hy - vesma prezyraié,
Ve_sma prezyraié. :|
6. Iédyna oubo - mysl' virnym na boudê,
Kak Soudiya v'toy - den' strachný preboudê!
|: Spro_siat nas bidnykh - tam v'skori otvita
Potch'_to terialy v'souié nachi lita ?
V'souié_ nachi lita ? :|
(Répéter 1.)
Paroles d’origine en ukrainien:
Мире лукавий, скорбми ісполненний!
Коль ти нетвердий, коль несовершенний!
Коль суть не благі твої зді утіхи,
Коль суть плачевні радості і сміхи.
Коль неспокойні твої честь, богатство,
Вітр, дим, нічто же, все непостоянство.
Цвітуть в єдин час, в другий увядають,
Днесь на престолі – завтра низпадають.
Гді єсть гордяйся Давид вопіяше
Се мимо ідох, уже той не бяше.
Мниться нам сладкі твої зді забави,
Сластьми ізнуренні суть нашії нрави.
Похоті смислу зріти препятствують,
Горкоє сладким бити показують.
В високих сущі, всяк в мирі гордиться,
Мнят же богаті што смерть їх боїться.
Што нам в богатстві аще смерть царствує,
Ін собирає, другий наслідствує.
Што нам за польза от честі биває
Єгда смерть ранги весьма презирає?
Єдина убо мисль вірним да буде,
Как Судія в той день страшний пребуде!
Спросят нас бідних там вскорі отвіта –
Почто теряли всує наші літа?
Traduction en français
(À vérifier.)
Que le monde soit rusé, plein de chagrins ! Si vous n’êtes pas solide, si vous êtes imparfait ! Si vos plaisirs ici ne sont pas bons, Si l’essence de la joie et du rire sont lamentables. Si votre honneur et votre richesse sont agités, Vent, fumée, rien, toute impermanence. Il fleurit ici à un moment, se flétrit à un autre, Aujourd’hui sur le trône, demain il tombe. Là où est David, sois fier Tout passe, il n’est plus là. Nous rêvons ici de vos doux passe-temps, L’essence de nos mœurs est épuisée par les douceurs. La luxure empêche le sens de mûrir, Des rythmes doux-amers sont montrés. L’être supérieur est fier en paix, Les riches pensent que la mort leur fait peur. Que la mort règne encore dans nos richesses, L’un collectionne, l’autre imite. A quoi sert l’honneur ? Autrefois, la mort était hautement méprisée. Que la seule pensée soit fidèle, Comme le Juge viendra en ce jour terrible ! Nous, les pauvres, on nous demandera bientôt une réponse – Nous avons perdu nos étés en vain !